З наближенням активної фази українського контрнаступу потреба ЗСУ в інформації та організованому супротиві окупантам зростає. Як, відповідно, і активність самих окупантів, у діапазоні від паніки до системної роботи по виявленню українського підпілля.

Про те і про інше "Цензор.НЕТ" поговорив із речником ЦНС на ім`я Остап.

- Розпочнемо з ситуації на тимчасово окупованих територіях. Яку системну роботу, за вашими спостереженнями, проводять окупанти, готуючись до українського контрнаступу? Ми весь час читаємо про їхню підготовку до відходу, але ж занадто тішити ілюзіями себе теж не треба: до оборони вони також готуються. То які заходи вони проводять, щоб максимально ускладнити життя ЗСУ?

- Абсолютно правильно: вони не будуть просто так віддавати територію, тому що не для цього вони сюди прийшли. Вони готуються до оборони. А ускладнити нам життя вони хочуть, повністю взявши під ковпак тимчасово окуповані території і максимально ускладнивши передачу інформацію від нашого підпілля, від партизан. Зараз мета окупантів, окупаційних адміністрацій – не налагодити якось життя, а максимально його ускладнити для цивільних і насамперед зробити все для пошуку та нейтралізації нашого підпілля. Але в них цього не виходить і не вийде. Адже вони не розуміють одного: партизани — це не мала група людей, яка ховається по гаражах і підвалах, це значно більша частина населення на ТОТ, яка є нашими очима, вухами, а ще й часто – руками. Тому ми діємо в синергії з нашим підпіллям і робимо те, що потрібно для того, аби перемога настала якнайшвидше. Адже настав час повертати своє.

- Остапе, поговорімо докладніше про те, як вони намагаються нейтралізувати партизан.

- Перше стосується саме військової тематики. Це є питання пошуку підпілля — і сили кидаються на пошук підпілля, партизан, на залякування людей. Їхні методи — збільшення перевірок, створення нових блокпостів. Ми їх називаємо мобільні блокпости. Це є такі спецгрупи російських військових, в основному росгвардійці, по 10-11 чоловік і одна-дві машини, бус. Вони просто зупиняються у будь-якому місці — і починають влаштовувати обшуки автомобілів. Людей шмонають по-дорослому: щось не те – і на підвал. Це один з методів, як шукати.

Інший метод – пошук по паспортах. Гуманітарну ситуацію чіпати не будемо; зупинюся на ситуації військовій. Вони обшукують гаражі, підвали; шукають криївки.

- Криївки?!!

- Саме так. Напевно, начиталися історій про УПА і шукають криївки (сміється, – ред.). Вони не розуміють, що сьогодні підпілля діє інакше. Підпілля нині — всюди. Але до цього вони теж адаптовуються і використовують специфічні методи.

- А саме?

- Вдягають по-цивільному ефесбешників — і ті ходять по чергах, по містах і починають розказувати "какая плохая русская власть, вот какие цены" — ну, тобто починають розкачувати антиросійську риторику. І хто активно включається в ці ср*чі до людей цивільних — їх потім наступним кроком вже інша команда захоплює на підвал. Тобто оцими двома методами вони шукають підпілля. Вони навіть вже – вибач, по-іншому й не скажеш — й*бнулися: шукають по машинах пересувні РЕБи, які до автомобільних акумуляторів підключаються. Думають, що люди возять РЕБи у себе в машинах…

І ще є одна сторона того, що відбувається насправді з боку окупаційних адміністрацій. Вони боряться за створення впливу. По суті, вони беруть під контроль багато потужних підприємств, які на сьогоднішній день можуть приносити чималі кошти. Взяти, скажімо, зерно. Цей напрямок хоче витягнути під свій вплив Сальдо. Він сьогодні має непоганий вплив серед охоронців, силовиків. Збирав силовиків для того, щоб контролювати процеси з вивозу зерна за тимчасово окуповані території України. Підключив місцевих поліцаїв. Вони зупиняють ці автомобілі з зерном і перевіряють: а від кого ви? І якщо це якась інша історія — починають розборки. Хабарництво дуже росте: де, куди, хто. Від рівня їхніх фейкових адміністрацій та уряду рф – і до рівня цих ділків, рєшал.

- Цікаво. А хто в них цим займається на урядовому рівні?

- Є такий віцепрем’єр уряду РФ Хуснулін. Він куратор цієї теми; по суті, запровадив на території опцію віджимання. Вони можуть робити все, що хочуть. Придумали свій формат: беруть під покровительство якісь російські компанії, які діють на території РФ (переважно московські); беруть під своє крило великі підприємства, які коштують сотні мільйонів доларів. І оці компанії зі статутним капіталом в 100 тисяч рублів контролюють ці великі підприємства.

- З розмахом схематоз, пацани влаштовують собі небідну старість…

- Ці компанії — просто ніхто. Їх нема в публічному просторі — а вони взяли на себе заводи. І ці люди Хуснуліна, дотичні до уряду, вони просто віджимають під себе підприємства. От для чого їм сьогодні тимчасово окуповані території. От для чого для багатьох з них війна. Просто віджимають і ділять сфери впливу.

- Один із типових заходів їхньої боротьби з нашим підпіллям ми бачимо на окупованій частині Херсонщини, звідки вивезли в РФ обладнання мобільного зв’язку. Це все для того, щоб місцеві мешканці не могли інформувати ЗСУ про переміщення ворога?

- В тому числі. Ти ж розумієш, що під час операцій відбуваються активні пересування підрозділів, якщо вони готують якісь оборонні операції. І от щоб ускладнити нам життя, вони починають знімати це обладнання, щоб реально було важче.

- На тій же Херсонщині вони роблять перепис, аби знайти тих, хто досі не має паспорта РФ і змусити їх його отримати. Скажи, чому воно їм так вперлося? Як на мене, напередодні українського контрнаступу вони мають багато більш нагальних справ. А примушення людей брати паспорти — це ж ресурс, сили відбирає.

- Я поясню. Є військова складова і є складова суспільно-політична. Минулого року вони шалено провалили паспортизацію. Оці всі сальди, пушиліни, говорящі голови, гауляйтери і колаборанти, їхня ж робота – не військова. Там є кому військовою займатися. В першу чергу їхня історія – показувати на ТОТ, як вони прогинаються і роблять все для Кремля. І у них було завдання: паспортизуйте території. Вони такі: да, конєчно, будєт сдєлано. Але минулий рік був провалений. Це наочно показали фейкові референдуми — їх навіть не відбулося. І вони зараз мають ціль: до так званих своїх виборів — максимально паспортизувати людей.

- Я вони це роблять?

- Вони створюють гуманітарну пастку: просто перекривають кисень людям без російського паспорту. Якщо в тебе немає паспорту, ти не отримуєш жодних виплат, не отримаєш медичну допомогу. Тому що в лікарнях сьогодні навіть поставили пункти оформлення паспортів. Тобто ти приходиш – а вони питають: маєш російський паспорт? — Не маю. — Ось пункт видачі, оформлюєш паспорт, показуєш довідку, що ти оформлюєш паспорт – і тоді ми надамо тобі лікування.

Людей залякують, на тих тиснуть. Навіть публічно. Тобто вони перед цим їх забирали на підвали, знущалися – а зараз публічно прийняли до свого законодавства російського зміни про те, що той, хто не має на ТОТ російського паспорту, є іноземним громадянином. Відповідно — ввели депортацію. Тобто якщо люди ухилялися від цієї евакуації, як вони її називають, на територію РФ цим людям тепер кажуть: у тебе немає паспорта? будь ласка, зараз поїдеш на Кавказ. Тобто заселювати регіони, де у них демографічна криза.

- У мене таке враження, що цей електронний терор – якщо ти не взяв паспорта, ми там, там і там обмежимо, або взагалі викинемо з життя – це вони використовують китайський досвід.

- Вони працюють по старих своїх методичках. У них за основу — методички ще з часів "совєтів". Та ж операція "Вісла", коли депортовували українців з їхніх етнічних територій.

- Поясни мені, для чого вони конфісковують катери на Херсонщині? Щоб драпати і зменшити наші шанси на переслідування?

- Ні-ні-ні, це не так… Там є прізвище Юнусбек Євкуров, заступник Шойгу, який приїхав на Херсонщину і сказав: рєбята, я вас екіпірую катерами. Сказав – і нічого не привіз, тобто киданув ці підрозділи. Відповідно, треба було рішати питання на якомусь рівні. А Сальдо, я так зрозумів, зараз включається в різні процеси. І — баш на баш. Тобто якщо йому допомагають з зерном, то він дав вказівку віджимати катери у місцевих — і передавати їх російським військовим. Таким чином, він так само вислужується – плюс вирішує свої питання: як що промутити, щоб йому було вигідно. І ці катери поповнюють нестачу у російських військ Ось це справжня причина того, що відбувається. Їм не вистачає просто – і вони віджимають у місцевих. У мене немає на цю годину немає інформації – але не виключено, що їх там забезпечили ще додатковими військовими катерами. Але, думаю, вони отримують ще додаткову техніку. Тому що за це окремі генерали отримали кошти. Корупція у них там процвітає.

- За минулі кілька місяців українське підпілля відзначилося серією резонансних підривів автівок колаборантів. Як на це по різних регіонах відреагували окупанти? Чув, що у суперпроблемному для них в цьому плані Мелітополі наставили камер. А як ще?

- Це до нашої з тобою розмови на початку. Оці всі заходи — перевірка людей, фсбшники в цивільному, вільні блокпости, збільшення блокпостів, обшуки в будинках. Обшуки в будинках під час відсутності там власників будинків. Тобто ось такі контрдиверсійні заходи вони проводять. А в Мелітополі у них просто ресурс більший, де можна було ці камери повиставляти. І вони їх повиставляли всюди — тому що визначають це місто як партизанський край: там надто активно діють окремі групи. Відповідно вони намагаються таким чином відслідкувати нашу діяльність. Ти ж розумієш, з камерами нам не стає легше працювати. Але вони не розуміють однієї дуже простої штуки: що місцеві краще знають своє місто, аніж будь-які гауляйтери і будь-які росіяни. Вони знають, де і як треба стати і що зробити, щоб це було проблем. Ми за це їм дуже вдячні. Тому що не відбулося б у нас успішних операцій без допомоги місцевого населення.

- Однією з реакцій на ці підриви стало те, що росіяни призначають на різні посади чиновників з РФ?

- Там взагалі інша історія. Системно там є дві проблеми. Перша — відсутність на місці колаборантів, які би хотіли займати другу чиновницьку ланку. Тому їздять оці всі гауляйтери, перепровіряють…А щодо топ-посадовців, то це — питання контролю. Тому що за нашою інформацією, зараз вони готуються поставити смотрящєго за Донеччиною. Це є такий собі Дзасохов Станіслав, губернатор Смоленської області. Наразі він проходить додаткові перевірки, співбесіди, щоб очолити адміністрацію Донецької області.

- А Пушилін?

- Пушилін нікуди не дінеться, він буде говорящою головою. Тобто вони зроблять так публічно, що чиновником вищої ланки буде цей Станіслав Дзасохов. Але по суті це — ефесбешний кадр; це людина, яка приїде контролювати процеси, які відбуваються на ТОТ. І одна з причин його появи – те, що Пушилін останнім часом дуже зближується з Кадировим. Ефесбешникам це не дуже подобається.

- Красти з начебто їхніх (а насправді окупованих)територій вони продовжують? Чув про зерно, обладнання зі шкіл, а ще зараз вони за якоюсь пришвидшеною процедурою надають покинуту українцями нерухомість своїм людям… Що ще вони крадуть?

- Та все. Реально викрадають все, що можуть. Ми бачили ще минулого року ці вантажівки, які викрадались. Просто тоді ми мали ще більше доступів до камер — і тому це бачило суспільство. Зараз українці це майже не бачать. Хіба що завдяки нашим очам, нашому підпіллю, партизанам. Вантажівки з награбованою технікою щодня їдуть в бік Криму. Все те саме: пралки, холодильники, побутова техніка – все, що в покинутих будинках є, вивозиться і направляється по своїх домах російськими військовими. Нічого не змінюється. На більш високому рівні — вивозять з лікарень дороге обладнання. Воно все вивезене! Наприклад, під час відходу з Херсонщини було викрадено багато деесенесної спецтехніки. Деесенесники нічого не мали, коли зайшли! Їм з інших областей дали техніку, щоб підтримувати у місті лад.

Викрадають все абсолютно. З лікарень – обладнання, з музеїв – картини вивозять і кажуть: ми евакуіруєм. Просто розграбовують культурні цінності наші в наглу! Про зерно ми з тобою уже говорили, там схеми йдуть до Сальдо. На півдні Маріуполя зараз проводить цей процес вивезення, є така компанія Роскапстрой. Вона-то взагалі займається інфраструктурними проєктами. Але зараз чомусь в Маріуполі – ми дослідили питання, хто за цим стоїть і хто з цього годується – ця компанія курирує зернову тему.

- Поговорімо про, власне, спротив. Які нові форми ненасильницького спротиву ви винайшли, і вони успішно використовуються на ТОТ?

- Активно діємо по наших старих наробках: розповсюдження української символіки, знищення і замальовування символіки російської. Один з методів, який придумали активісти, — це рух "Жовта стрічка". Або перетворення Z на пісочні годинники. Дуже нам це імпонує.

- Як пишуть в інтернеті, по-перше, це красиво…

- Да, по-перше, це красиво. Одним помахом балончика Z перетворюється на пісочний годинник, який натягає: ваш час скоро закінчиться….А в Мелітополі започаткували це новий підпільний рух — "Злі мавки".

- Я зараз попрацюю таким малодушним песимістом, який нудить. Так от, від того, що було зірвано російський прапор, ми війну не виграємо — а при тому є велика небезпека для людини, яка власне зриває прапор. Це ми називаємо це "ненасильницький" спротив, а для окупантів це — насильницький спротив. Чи не занадто неспівставні користь від цієї дії і ризик?

- Ми завжди кажемо: ти маєш робити той спротив, який можеш. І, перш за все, ти маєш зберегти своє життя. Якщо ти розумієш, що є реальна загроза, ти це зробиш і тебе можуть спіймати, не роби, будь ласка, цього. Ми закликаємо. Але не всі нас слухають. У нас на Херсонщині була активістка, ми про неї окремо виклали матеріал. Вікторія її звати. Вона просто вмикала в своїй автівці музику "Байрактар" "ляже тіло орка в ґрунт" – оці всі такі пісні вона вмикала на повну — і відкривала вікна і на повну вмикала. Просто так гралася — до того моменту, поки її не взяли на підвал у серпні-вересні. І отак вона їздила і кошмарила їх, психологічно тиснула. Це елемент того, що ми показуємо: ці території не здались.Подивіться, що відбувається: прапори зриваються, Z замальовуються, закліюються. Люди не хочуть російського. Це не їхня земля, це наша територія. І це тисне на того солдата, який під час контрнаступу — коли для нас все буде добре, все буде працювати правильно — зрозуміє – а що він захищає, за що він бореться? Якщо той краде зерно, той віджимає підприємства, а той годується на схематозі з контрабасом – тим часом ці солдати сидять за свої 30 тисяч рублів; їх ненавидить цивільне населення — і вони ще й мають це захищати? І вони накивають п’ятами. Ось у чому суть психологічного тиску і ненасильницьких дій.

- Непросте питання: а серед місцевих мешканців ТОТ на Донбасі стукачество відносно інакомислячих наскільки популярне?

- Не можу сказати, що це прямо популярна річ. Загалом вона є всюди. Всюди є люди, які чекали окупантів. Невеликий відсоток – десь більший, десь менший. Колаборанти присутні, вони існують. Але місцеві знають найкраще, хто це, де це, в якому будинку, і де краще щось не сказати. Ми намагаємось попереджувати наших людей про те, які нові методи вигадують росіяни – як оці ж схеми з перевдягненими фсбшниками. На місцях люди дуже добре знають ці теми. Думаєш, на Донбасі, на Луганщині люди не відчули, до чого їх 8 років готували? А готували їх просто на м’ясо. Вони це зараз відчувають. Зараз настрої на ТОТ Луганщини і Донеччини — не найкращі. Там медикаментів не купиш; там ні роботи, нічого немає. Чоловіки ховаються – бо з заводів позабирали у так звані перший і другий армійські корпуси. Там зараз просто шалена гуманітарна криза. Окупанти просто знищують регіон.

- Наостанок розкажи якусь надихаючу історію підпільної боротьби останніх місяців. Звичайно, не називаючи імен і географічних територій.

- Це моменти зі вже деокупованої території. Це Херсон, це наша Віка, інформаторка, яка працювала різними методами під час усього часу в окупації. Вона була настільки шалена, що вишила собі футболку "ЗСУ" і ходила по окупованому ще тоді Херсону в цій футболці.

- Мені от не подобається, що про Віку ти кажеш "була".

- Просто тоді територія була тимчасово окупована. З Вікою все гаразд. Наскільки це може бути після катувань рашистів. Вона ходила на тоді тимчасово окупованій території в цій футболці, кошмарила їх, вмикала українську патріотичну музику в автомобілі і їздила. Її не зламав навіть підвал. Наприкінці її взяли на підвал — тому що спіймали вдома, коли вона передавала інформацію – писала повідомлення щодо знищення кадирівців, де вони сиділи.

Вони її піймали, 24 дні тримали на підвалі. Забрали у неї автомобіль. Фототехніку, про яку вона казала "то моя душа", теж забрали. 24 дні на підвалі катували її, били струмом – але не зламали. В кінці жовтня її викинули просто десь в автомобілі на околиці міста. І вона вижила. Ми з нею зустрілися уже у визволеному Херсоні, поспілкувалися, подякували за велику допомогу. Ось це історія, яка надихає.

Ще надихає історія херсонських тероборонців. В перші дні у них було дві роти (по факту не дотягувало до 40 чоловік), які стримували удари з напрямку Чорнобаївки і з іншого напрямку. Вони голими руками тримали оборону, а потім інформували нас, допомагали нам.

Надихає історія про те, де і як надавали місцеві медики допомогу цим тероборонівцям, яких потім по два тижні виходжували. Вони були поранені — і їх підпільно два тижні по підвалах, по палатах лікували, щоб вони не загинули.

Шалені історії! Одного хлопця-тероборонівця через кілька місяців окупації знайшли. Окупанти його сильно побили, вдягли мішок на голову — і викинули на смітник під Херсоном. Його знайшли місцеві безхатьки і відходили. Допомогли вилікуватися і доставили до лікарні…

Ось ці історії з уже деокупованого Херсону і Херсонщини надихають на те, що ми на правильному шляху. Наш спротив триває, наш спротив перемагає!

Євген Кузьменко, "Цензор.НЕТ"